Дитина їде до вас у Словаччину: коли потрібна нотаріальна згода, а коли досить бабусі

Влітку багато родин у Словаччині нарешті забирають дітей з України — хтось відправляє по дитину бабусю, хтось домовляється із сусідкою, яка все одно їде тим самим автобусом. На кордоні прикордонники дивляться не лише на паспорт дитини, а й на те, хто її супроводжує і якими документами це підтверджено. Правила на час воєнного стану спрощені, але не скасовані повністю, і плутанина в них — часта причина нервів на пункті пропуску.

Коли нотаріальна згода не потрібна

Якщо дитину везе один із батьків, письмова згода другого батька не потрібна — це базове спрощення воєнного часу, про яке прямо пише Державна прикордонна служба України. Те саме стосується поїздки з близькими родичами: бабусею, дідусем, повнолітніми братом чи сестрою, мачухою або вітчимом. У цих випадках нотаріальна згода батьків не потрібна взагалі — прикордонникам достатньо свідоцтва про народження дитини та документів, що підтверджують родинний зв’язок супроводжуючого (паспорт бабусі плюс, наприклад, її власне свідоцтво про народження матері дитини, якщо прізвища різні).

Нотаріальна згода стає обов’язковою лише в одному випадку — коли дитину супроводжує стороння особа, яка не входить до кола близьких родичів: подруга родини, знайома, вчителька, волонтерка. Тоді потрібна або письмова заява одного з батьків, засвідчена органом опіки, або нотаріально посвідчені згоди обох батьків із зазначенням країни призначення та терміну перебування.

Які документи перевіряють на кордоні

На практиці прикордонники дивляться одразу на кілька документів, тому варто зібрати їх заздалегідь.

• Закордонний паспорт дитини або її свідоцтво про народження, якщо окремого паспорта немає
• Внутрішній паспорт дитини (якщо вже отриманий за віком)
• Документи, що підтверджують родинний зв’язок супроводжуючого — паспорт бабусі/дідуся та, за різних прізвищ, свідоцтво про народження батька дитини
• У разі поїздки зі сторонньою особою — нотаріальна згода батьків або засвідчена органом опіки заява

Окреме часте питання — ламіноване свідоцтво про народження. Саме по собі ламінування не є підставою для відмови, але якщо у прикордонника виникають обґрунтовані сумніви щодо справжності документа, він має право призначити додаткову перевірку, а це затримка на кордоні. Розумніше за можливості використовувати неламінований оригінал або отримати дублікат у РАЦС.

Типові причини відмови на кордоні — не в самому факті поїздки з бабусею, а в нестачі паперів: немає документа, що підтверджує родинний зв’язок, у другого з батьків оформлена офіційна заборона на виїзд дитини через суд або заяву до прикордонслужби, або є заборгованість з аліментів, через яку виїзд обмежений. Якщо один із батьків перебуває на тимчасово окупованій території або недоступний, цю ситуацію варто уточнювати в прикордонслужбі заздалегідь, а не на пункті пропуску.

Що це означає для вас у Словаччині

Якщо дитина приїздить без вас особисто, підготуйте бабусі чи іншому супроводжуючому повний комплект: свідоцтво про народження (в ідеалі — не ламіноване або з апостилем і перекладом, якщо цього вимагає приймаюча сторона), документ, що підтверджує родинний зв’язок, і, якщо супроводжуючий не родич, — нотаріальну згоду із зазначенням Словаччини як країни призначення та термінів поїздки.

Після перетину кордону дитину потрібно поставити на облік: якщо вона отримує dočasné útočisko, законний представник — батько або опікун — зобов’язаний особисто з’явитися з дитиною до відділення cudzineckej polície, запис оформлюється заздалегідь через сайт МВС. Дитина має бути присутня при поданні заяви особисто, довідка видається на місці. Якщо поїздка тимчасова, а útočisko вже оформлено раніше, важливо не забувати про правило перебування за межами Словаччини — тривала відсутність може вплинути на статус, тож уточнюйте актуальні умови перед довгою поїздкою в Україну і назад.