SNS відкликала реформу медіалогів: чому план перетворити Раду в Урад не вижив коаліції

Послані від партії SNS відкликали законопроект про радикальну реформу медійного регулятора Словаччини. Ініціатива, подана в листопаді 2025 року чотирма депутатами (Романом Мічелко, Андрієм Данком, Адамом Луцанським і Миланом Гарайем), передбачала ліквідацію Ради для медіальних послуг та створення на її місці Національного медіального уряду з єдиноправлячим керівником. Влада змушена була відступити через відсутність згоди в коаліції — без такої згоди законопроект мав нульові шанси пройти парламент.

Що саме змінював би закон

Реформа мала перевернути структуру медійного нагляду: замість колегіального органу (Ради) — централізовану установу під контролем одного голови. Це не просто адміністративна перестановка. Така трансформація змінила б баланс влади й могла б дати політикам новий важіль впливу на медіальні рішення, які як раз мали бути захищені від політичного тиску.

Чому ЄС був проти

Реформа прямо суперечить трьом ключовим європейським директивам:

• Audiovisual Media Services Directive — вимагає незалежності регуляторів медіа
• Digital Services Act — забороняє концентрацію влади над медійними інституціями
• European Media Freedom Act — захищає функціональну й правну незалежність ЗМІ-регуляторів від впливу держави й політичних партій

ЄС розцінював би таку реформу як спробу ослабити медійний нагляд — особливо перед обличчям критики на адресу Словаччини щодо свободи преси й громадянського плюралізму.

Що це означає для України в Словаччині

Для українських релокантів і громадян ця подія — добрий знак дотримання верховенства права в країні перебування. Коли коаліція відмовляється від закону через нестачу згоди й опір з боку ЄС, це означає, що в системі є гальмуючі механізми проти популістських рішень. Словаччина залишається середовищем, де медійна свобода й незалежність органів влади наразі захищені — принаймні перед явними перевтілювачами на кшталт цієї реформи.

Твердження керівника Ради Michała Džurjanina про брак згоди в коаліції також свідчить про те, що всередину владного лагеру вже проникала критика такого плану. Це ознака внутрішньої конкуренції ідей, яка перевищує вузьке партійне завдання.