Рада ЄС: захист українців пропонують продовжити до 2028 — але змінити охоплення для чоловіків 23

На засіданні Ради ЄС з юстиції та внутрішніх справ (JHA) 4 червня 2026 року в Люксембурзі Єврокомісія запропонувала продовжити директиву про тимчасовий захист для українців до 4 березня 2028 року, але водночас — змінити її охоплення. За словами єврокомісара з внутрішніх справ і міграції Магнуса Бруннера, захист пропонується не надавати автоматично новоприбулим чоловікам призовного віку — від 23 до 60 років. Це поки що пропозиція, а не ухвалений закон, і вона стосується лише тих, хто приїде до ЄС після запровадження нових правил, — а не тих, хто вже перебуває під захистом. Деталі обговорення оприлюднено на сайті Єврокомісії за підсумками засідання Ради JHA.

Одразу про головне, щоб зняти тривогу: не йдеться про перегляд статусу тих, хто вже живе у Словаччині чи іншій країні ЄС із чинним документом тимчасового захисту. Зміна, якщо її взагалі ухвалять, торкнеться майбутніх заявників. І вона не скасовує та не дублює вже затверджене раніше продовження захисту до 4 березня 2027 року — нова пропозиція додає ще один рік згори, до березня 2028-го, але з іншими умовами для однієї категорії.

Що саме запропонувала Єврокомісія

Наразі механізм тимчасового захисту ЄС (Temporary Protection Directive) діє до 4 березня 2027 року. Бруннер на засіданні запропонував продовжити його ще на рік — до 4 березня 2028-го — але з поправкою щодо охоплення. Коригування, як сформульовано в повідомленні Єврокомісії, виводить з-під автоматичного захисту «чоловіків призовного віку від 23 до 60 років за умови, що вони є новоприбулими в ЄС».

Формального законопроєкту на руках у країн поки немає. Єврокомісія обіцяє внести офіційну пропозицію найближчим часом — після обговорень у Раді. Тобто 4 червня пройшов етап політичної дискусії міністрів, а сам текст, який потім доведеться узгоджувати й ухвалювати, з’явиться пізніше. За даними словацького видання Startitup, остаточного рішення немає, і будь-які зміни потребуватимуть окремої пропозиції Комісії та схвалення держав-членів, що може зайняти кілька місяців.

Чому взагалі зайшла ця розмова

Контекст простий. Тимчасовий захист було активовано невдовзі після повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році, і нині ним користуються понад 4,3 мільйона осіб по всьому ЄС. На цьому тлі низка країн заговорила про те, що чоловіки призовного віку не мають автоматично отримувати захист, який дає право легально жити, працювати та користуватися соціальними послугами.

Німеччина й Польща, за інформацією Startitup, підтримують суворіші правила. Міністр внутрішніх справ Німеччини Александер Добріндт вказував на «зрослий приплив осіб призовного віку» в останні місяці. Міністр міграції Швеції Йохан Форселл сформулював логіку так: Європа має й далі захищати тих, хто тікає від війни, але важливо, щоб якомога більше чоловіків залишалися в Україні для її оборони.

Важливо розуміти механіку самого тимчасового захисту, щоб оцінювати масштаб обговорюваного. Цей режим — спрощений: він дає право перебувати в країні ЄС, працювати та користуватися базовими соціальними послугами без проходження повноцінної процедури притулку, яка зазвичай триває місяцями й вимагає індивідуального розгляду кожної справи. Саме тому питання «надавати чи не надавати автоматичний статус новоприбулим чоловікам» — це не про депортації тих, хто вже тут, а про те, яким каналом оформлятимуться майбутні приїзди однієї конкретної групи. Для Словаччини, де, за даними МВС, нині проживає близько 140 тисяч українських біженців, це насамперед питання навантаження на адміністративну систему, а не масового перегляду вже виданих документів.

Окремо варто сказати про мотивацію. За словами Бруннера, про обмеження для новоприбулих чоловіків просить сама Україна — це та деталь, яку важливо тримати в голові, щоб не сприймати ініціативу як суто «європейське посилення». При цьому обговорювали й інший, жорсткіший сценарій — відмовляти в захисті вихідцям із відносно безпечних регіонів України. Проти такого підходу виступила Польща: її позиція полягає в тому, що ситуація в Україні непередбачувана, а постраждалою вважається вся країна, а не окремі області.

Хто за, хто проти

Єдності серед країн немає — це ключове. За обмеження щодо чоловіків виступають Німеччина, Швеція та Польща (Польща — водночас проти відмови за «безпечними регіонами»). Проти обмежень — Естонія та Люксембург.

Окремо варто розглянути позицію Словаччини, бо для російськомовних читачів у країні вона найважливіша. На засіданні 4 червня Словаччину представляла перша держсекретарка МВС Луція Куріловська. За повідомленням МВС Словаччини, Словаччина підтримала продовження директиви ще на рік. Водночас Куріловська попередила про практичний ризик: якщо захист почнуть обмежувати, це, ймовірно, обернеться зростанням кількості заяв на притулок, кожну з яких доведеться розглядати індивідуально — а це навантаження на систему й додаткові витрати. Вона також порушила питання захисту прав людини, якщо дійде до повернень в Україну після відмови в захисті.

У тому ж виступі Словаччина зачепила й тему внутрішніх кордонів Шенгену: Куріловська привітала оцінювальну доповідь Єврокомісії щодо Шенгену, але зауважила, що підсумкові рекомендації, попри всю критичність оцінки, не містять конкретних вимог щодо усунення недоліків і чітких строків — звідси й формулювання відомства про те, що «у питанні контролю на внутрішніх кордонах очікуємо чіткішого тлумачення та конкретних кроків».

Що це означає для українців і російськомовних у Словаччині

Якщо коротко — просто зараз не змінюється нічого. Сценарій і строки такі.

Для тих, хто вже під захистом. Чинний статус тимчасового захисту (preukaz odídenca) пропозиція не зачіпає. Жодних нових походів до поліції, переоформлень чи підтверджень за підсумками засідання 4 червня робити не потрібно. За поточними даними зміна стосується виключно новоприбулих.
Для тих, хто лише планує приїзд. Саме ця категорія — потенційно в зоні змін, і лише чоловіки 23–60 років. Але поки немає ні ухваленого акта, ні навіть оприлюдненого тексту законопроєкту, тож конкретних умов, дат набрання чинності та порядку немає. Будь-які «точні правила» до публікації офіційної пропозиції — це домисли.
Щодо строків. Чинний захист у будь-якому разі діє до 4 березня 2027 року. Пропозиція продовжує його до 4 березня 2028-го. Між «пропозицією Комісії» та «набранням чинності» — стадія офіційного законопроєкту, узгодження та схвалення країнами; за оцінкою джерел, це питання кількох місяців.
Про можливу альтернативу. Якщо новоприбулий чоловік не отримає тимчасовий захист, у нього, як зазначала й словацька сторона, лишається шлях індивідуальної заяви на притулок — але це інша, триваліша процедура, і говорити про її деталі передчасно.

Звідки брати перевірену інформацію

Тема чутлива, і навколо неї легко виникають перебільшення. Щоб не орієнтуватися на чутки, краще стежити за першоджерелами: сторінкою Єврокомісії за підсумками Ради JHA, матеріалами Ради ЄС щодо засідання 4 червня та офіційними повідомленнями МВС Словаччини. Коли Єврокомісія оприлюднить сам законопроєкт, з’являться конкретні формулювання — вікові рамки, визначення «новоприбулого», дату відсічення та перехідні положення. До цього моменту важливо триматися фактів: продовження до 2028 року — це пропозиція, а не закон; обмеження обговорюють лише для новоприбулих чоловіків 23–60 років; і тих, хто вже перебуває під захистом, воно не стосується.

Ми відстежуватимемо публікацію офіційної пропозиції й оновимо розділ «ВНЖ», щойно з’являться підтверджені деталі щодо документів і строків.