Три спроби за 50 років: як Росія копіювала тактику захоплення столиць від СРСР до 2022-го

Фінська військова розвідка провела паралель між трьома російськими вторгненнями — в Чехословаччину, Афганістан і Україну. За словами голови фінської військової розвідки генерала Пекки Туруненова, всі три операції спиралися на одну і ту саму стратегію: блискавичний наступ на столицю для морального розгрому противника протягом близько 10 днів.

Операція Dunaj: прототип схеми

У ніч на 21 серпня 1968 року військо СРСР вторглось у Чехословаччину. План розробив міністр оборони СРСР маршал Андрій Гречко і передбачав захоплення Братислави, всієї території Словаччини та східної Моравії упродовж одного дня. Мета була прозора: шок, швидка перемога, до опівдня перший елемент контролю.

Програма фактично спрацювала, хоча й зустріла мирний опір. Проте успіх навчив Москву — схема сподобалась.

Bajkal і Київ: видозмінена кальька

Грудень 1979, Афганістан. СРСР застосував вже відпрацьовану тактику: вторгнення, цільовий удар по столиці Кабула, планомірне захоплення міста упродовж днів. Знову ставка на темп та панічну невпорядкованість противника.

Потім — довгий перерв. Але в лютому 2022 Кремль не забув уроків. Операція в Україні змодельована за тією самою схемою: поспіх до Києва, завдання повинна була триватися близько 10 днів. Росія розраховувала на колапс опору, швидке складання влади, перемога до вихідних. Однак цього разу схема не спрацювала — Україна встояла.

Що це означає для розуміння конфлікту

Аналіз показує, що Кремль упродовж більше ніж 50 років довіряється одній і тій же математиці блискавичного захоплення столиці як способу деморалізації. Міри збройних сил змінюються, противники різні, але логіка залишається інваріантною. На Заході саме це розумення стало ключем до розуміння того, як Україні вдалось зірвати російські плани у перші дні та місяці 2022-го: Київ не впав, мобілізація спрацювала, ланцюг розпорядження залишився цілісним.

Цей патерн також важливий для розуміння планування та логіки російських операцій удалину — для українців, які намагаються слідкувати за розвитком подій.